Моя сім’я включала чоловіка, сина і, як не дивно, мою колись відчужену свекруху. За рік до цього одна думка про телефонну розмову з нею викликала огиду. Корінь наших розбіжностей лежав у її первісному опорі нашого шлюбу з Олександром, коли ми були молоді та фінансово нестабільні. Раїса Петрівна, грізна владна жінка, вважала мене невідповідною парою для свого сина.
Її спроби перешкодити нашому союзу були марні, і коли вона зрозуміла, що не може вплинути на рішення Олександра, вона відмовилася підтримувати молоду сім’ю, залишивши нас напризволяще. Поки ми боролися за виживання, вона влаштувала пишне весілля, купила нову квартиру та оказувала фінансову допомогу своєму молодшому синові та його дружині. Незважаючи на всі її зусилля, шлюб молодшого сина закінчився розлу ченням через їхню залежність від її багатства.
Ми ж із Олександром, які звикли до самостійності, жили повноцінним життям, мали успішну кар’єру та власний будинок. Рік тому Раїса тяжко захво ріла. Після одужання вона звернулася до нас за підтримкою, визнаючи свою потребу у допомозі та просячи у нас прощення. Я бачила, як сильно вона змінилася: на зміну грізній Раїсі Петрівні прийшла тендітна жінка. Вона благала мене про допомогу, обіцяючи як компенсацію свою квартиру в центрі міста.
Хоча я й прийняла її пропозицію, але не заради спадщини. Я вирішила допомогти жінці, що потребувала допомоги і змінила свою поведінку. Коли наш син оголосив про свої плани одружитися, я зрозуміла, що мені не подобається його вибір нареченої. І все ж я вирішила не йти стопами Раїси. Як майбутня свекруха я вирішила підтримати щастя сина, подаючи йому позитивний приклад. Щодо повного вибачення Раїси, то я, як і раніше, сумнівалася, але вирішила підтримати її у скрутну хвилину.