Двоюрідна сестра Марії, Галина, завжди була скупа на своїх бідних родичів. Однак коли син Марії одружився і привів дружину до їхньої невеликої двокімнатної квартири, Галина вирішила розщедритися. Галина мило запропонувала молодим жити в порожній однокімнатній квартирі без орендної плати, щоб вони могли накопичити на перший внесок на власний будинок. Спочатку Марія вагалася, але зрештою погодилася, щоб рішення ухвалювали її син та невістка. Приїхавши до квартири, пара виявила, що там повний безлад. Усі свої заощадження витратили на ремонт квартири.
Невдовзі молоді переїхали та прожили там майже рік без будь-якого втручання з боку Галини та інших родичів. Якось зненацька з’явилася Галина і повідомила, що їй терміново потрібні гроші, і вона вирішила продати квартиру. Родичка попросила їх зібрати речі та негайно звільнити квартиру. Подружжя обурилося, нагадавши Галині, що витратили багато грошей на ремонт, але вона наполягала на тому, що вони вже повернули собі гроші за ремонт, живучи там безкоштовно майже рік. Перед від’їздом пара вивезла всі свої речі та повернула квартиру у вихідний стан.
Галина зателефонувала та зви нуватила їх у розгромі її квартири. Тітка навіть пригрозила подати на племінника до суду за це, але подружжя мало докази того, що вони відремонтували квартиру на свої гроші. Під час судового засідання Галина спробувала видати неправдиву інформацію за справжню, але була викрита у брехні. Суддя оштрафував її та зобов’язав сплатити всі судові витрати. Подружжя не отримало жодної компенсації, але були раді, що правосуддя перемогло. Зрештою, Галина засвоїла урок про жадібність та використання своїх родичів. Пара ж жила своїм життям і продовжувала збирати на власний будинок.