Світлана готувалася до повернення свого чоловіка Артема. Сьогодні вони мали річницю, рівно 5 років, як вони у шлюбі. Світла вимила всю квартиру, приготувала смачну вечерю, сама була одягнена у нову сукню. Артем мав прийти з хвилину на хвилину. І ось у двері постукали. Радісна Світлана пішла відкривати і яке було здивування побачити на порозі чоловіка з двома хлопчиками-близнюками. -Ой, а це хто? – Запитала Світлана. -Діти це, – відповів Артем і пройшов у квартиру. Він відвів дітей у кімнату, дав їм пограти у комп’ютер, а сам пішов до Світлани на кухню. Жінка нічого не розуміла. Вони з Артемом взагалі не планували дітей навіть своїх заводити, а тут якісь чужі діти. Артем почав розповідати про свою сестру Машу. Вони рідко спілкувалися, бо йому не подобалося, який розгульний спосіб життя веде його сестра. Так ось у Маші було двоє синів-близнюків.
Сама Маша разів 6-7 була у шлюбі, але постійно розлу чалася, шукала нові відчуття. І зараз знайшла собі чоловіка іноземця. Він уже готовий забрати її до себе за кордон, але діти йому не потрібні. Маша попросила Артема відвезти дітей до бабусі з дідусем, але дід хво ріє, бабуся його доглядає. Отже, їм дітей віддавати марно, вони вже старі, їм не впоратися. Тому Артем вирішив, що вони поки що залишаться в нього. -І надовго це все? -Я не знаю, я ж не можу племінників у дитячий будинок віддати. Світлана психанула, зібрала свої найпотрібніші речі і пішла. У неї була своя однушка, добре, що поки була заміжня, то не продала її. Усю ніч Світлана плакала в подушку, Артем так і не подзвонив їй. Минуло ще кілька днів, Артем тільки написав, що виба чається, але Світлана йому не відповіла. Через тиждень Свєті знадобилися речі, які залишилися у квартирі чоловіка.
Вона спеціально пішла в обідню перерву, бо знала, що в цей момент вдома нікого не повинно бути. Коли Світла відчинила двері, то всередині все було в чорному диму. Вона тут за вимкнула духовку, відчинила вікна. У кімнаті сиділи брати, вони тремтіли від ст раху. Виявилось, що з ними була бабуся, але потім дідусь подзвонив їй і покликав додому. Вона залишила дітей, а про духовку забула. Світлана зателефонувала Артему, сказала, що до вечора побуде з дітьми. Поки йшов час, вона встигла потоваришувати з хлопчиками. Вони виявилися дуже скромними, спокійними, не такими галасливими, як звичайні діти. До повернення Артема Світлана і брати вже були дуже близькі. Світлана вирішила, що все ж таки спробує жити в такій родині, Артем був дуже радий, він обійняв дружину і тихо на вушко їй подякував. Через кілька місяців Світлана дізналася, що вагітна. Артем і хлопчики з великою радістю сприйняли цю новину, вони вже звикли до таких сюрпризів.