Віра Олександрівна засму тилася, коли син розлучився зі своєю нареченою і повернувся жити до неї. Їй дуже подобалася Марина, вона була дуже гарною дівчиною. До неї Олексій наводив знайомитися дівчат, які їй зовсім не подобалися, а Марина сподобалася відразу. Віра Олександрівна хотіла б, що молодята жили з нею, але вони вирішили жити окремо, чому вона не стала перешкоджати. Але за три місяці раптово Олексій повернувся додому, сказав, що вони з Мариною розлу чилися і ніяк не хотів говорити про причину розлу чення. Тоді Віра Олександрівна наважилася зателефонувати Марині і дізнатися провсе у неї. Але Марина не хотіла скаржитися Вірі Олександрівні, і вона нічого не розповіла. Але через деякий час причина стала зрозумілою.
Коли Віра Олександрівна розповіла синові, як її колега запросив на побачення жінку та відмовився платити навіть за її каву, Олексій погодився з колегою та сказав, що чоловік не повинен усе оплачувати. Тоді Віра Олександрівна почала здогадуватися, чому вони розлу чилися. Вона запитала сина, хто платив за квартиру, яку вони винаймали, і виявилося, що вони платили навпіл. Вона обурилася. «То вона ж студентка, як вона мала платити?»,- подумала Віра Олександрівна. – Хто платив за оренду квартири? – Запитала Віра Олександрівна. – Платили навпіл, – відповів їй Олексій. – Їй бодай батьки допомагали?
– Мабуть, якось допомагали. – А хто продукти тоді купував? – Навпіл теж. – А прибирання вдома хто робив, хто готував, прав? – Це робила вона, адже вона ж жінка. Віра Олександрівна дуже розгнівалася і до неї прийшла несподівана ідея. Вона вирішила з цього дня теж все ділити навпіл, адже син її вже не маленький, і треба його якось провчити. Це їй вдавалося дуже складно, але вона була тверда у своєму переконанні і не піддавалася слабкості. А Марині нехай дістанеться добрий, дбайливий і щедрий чоловік, а не її Олексій, який ще не дозрів для цього. Може він від такого принципу життя і відмовиться з часом, адже не можна так жити…