У мене було дуже строге виховання, я росла слухняною та вихованою дівчиною. Коли настав час виходити заміж, батьки не дозволили мені самій вибрати собі нареченого. Ще коли мені було одинадцять років, вони пообіцяли видати мене заміж за сина своїх друзів. І цього разу я теж не заперечувала. Я того хлопця мало знала, але заперечити батькам не могла. Мені було страաно зробити щось наперекір їхній волі. Мого майбутнього чоловіка звали Іван. Якби я побачила його десь у темному провулку, то отримала б тра вму на все життя . Мало того, що сам по собі негарний, так ще й одягався аби як. Ще й мамин синок.
Від бабусі мені дісталася однокімнатна квартира, тож після весілля ми переїхали жити туди. Свекруха жила на іншому кінці міста. Мої надії на те, що їй буде лінь приїжджати до нас, не виправдалися. Віолетта Марківна чомусь вирішила, що я не вмію прати, прибирати та готувати, тому взяла на себе обов’язок усьому цьому мене навчити. Крім того, вона без мене вирішила, що настав час робити у моїй квартирі ремонт. Звісно, я не могла заперечити проти цього. Відчувши свою владу наді мною, мама Івана почала натякати на те, що час уже наро дити дитину. Оскільки нам довго це не вдавалося, вона вирішила, що nроблема в мені. Скільки сл із я пролила через Івана та його маму. Чоловік ніколи мене не захищав, у всьому підтримував свою матір.
На вимогу свекрухи мені довелося піти до ліkаря. Ні, наро джувати від Івана я не хотіла. Та й ми не мали ін тимних стосунків. Мені потрібно було перевірити стан здоров’я. Здавалося, що я на межі нер вового зриву. У результатах обстеження було написано, що я абсолютно здорова та можу мати дітей. Отже, тепер виходить, що Іван не може мати дітей, а зі мною все нормально. Це йому треба пройти обстеження, а не мені. Повернувшись додому, я знову побачила у себе вдома свекруху. Вона почала свою улюблену “пісеньку”, мовляв я ні на що не здатна і що її дорогоцінний синочок гідний кращої дружини. Я не стрималася – жбурнула їй в обличчя результати дослідження, виставила матінку з її синочком за двері і сказала, щоб вони більше не з’являлися в моєму житті.