У моєї тітки ніяк не складалося особисте життя: вона вийшла заміж ще коли була студенткою, за коханням, думала, що буде з ним до кінця своїх днів. Він здавався їй дуже добрим; вона вирішила, що він і після весілля буде таким же добрим. Але насправді виявилось, що він просто користувався дружиною. Брав на її ім’я кредити, просив її економити на всьому, не ходити в кафе з подружками, не купувати собі нового одягу, задовольнятися тим, що є. Вона бачила, що її чоловік ні в чому собі не відмовляв, щовечора збирався з друзями у клубі, постійно ходив до перукарні.
Вона не витримала, розповіла подругам, вони й порадили їй розлу читися. Вона зібрала волю в кулак, позбавила себе цих відносин, почала життя заново. Після цих стосунків у неї не складалися нові: вона була дуже наївною, довіряла, щоразу, коли з нею добре поводилися, думала, що все – це її доля. Проблема її полягала в тому, що вона себе не цінувала, думала, що якщо вона покаже свій характер, то залишиться сама. Таким чином виходило так, що нею користувалися, обіцяли одружитися, а незабаром кидали. Подруги говорили, що їй треба звертати увагу на тривожні “дзвіночки”, і всякі сигнали, робити висновок про чоловіка і лише після цього пов’язувати з ним своє життя.
І ось, вона зустріла чоловіка, який був дуже галантний з усіма, вибачався за кожну свою дію. Вона звертала увагу на те, як він поводиться з оточуючими: їй все подобалося; вона вже вирішила, що все це чоловік її мрії. Він запропонував їй поїхати за місто відпочити, на що вона погодилася, потім написала, що готова. Він не відповів, вона подзвонила кілька разів. З’явився хлопець наступного дня, і коли вона його запитала, куди він зник, той почав їй грубо відповідати, сказав, що не зобов’язаний звітувати. З культурного, інтелігентного чоловіка він перетворився на грубу людину. Вона заявила, що не хоче мати нічого спільного з ним, і добре, що дізналася зараз, доки у них нічого серйозного не сталося.