У житті моєї подруги сталася трагедія – вона втратила обох батьків після нещасного випадку, її забрав до себе дідусь, який пообіцяв подбати про неї. Здоров’я її дідуся було дуже поrаним, і тому з орrанів опіки прийшли до нього і поставили перед тим фактом, що вони не зможуть дозволити, щоб онука залишилася з ним. Він дуже переживав, що внучку забрали до притулку, а він нічого не зміг зробити. Після цього випадку його здоров’я взагалі погіршилося, тож його відвезли до ліkарні.
Моя подруга, яка вже була в дитячому будинку, переживала ст рес: вона не могла зрозуміти, як же її дідусь зміг так вчинити з нею. Вона щодня дивилася у вікно і чекала на діда. Якось до дівчинки прийшла сусідка, яка повідомила, чому ж той не приходить до неї. Вона почала nлакати, але сусідка заспокоїла її і сказала, що як дідусь повернеться додому, він обов’язково прийде за нею. Дід видужав, і все заради своєї онуки, йому було важко щоразу ходити по різних інстанціях, але він робив усе, щоб забрати дитину до себе.
Зрештою, у нього це вийшло. Йому допомагала сусідка, яка приходила до неї. Зараз моя подруга вже доросла дівчина, яка закінчила вищий заклад з відзнакою, знайшла роботу і живе зі своїм дідом; вона дуже вдячна йому за все і показує свою любов і пошану. Завдяки своєму дідусеві вона виросла в сім’ї, у коханні та турботі. Якби вона залишилася тоді в дитя чому будинку, то невідомо, як би склалося її життя. Вона пам’ятала все, що для неї зробив дідусь, а зараз вона розплачується за його доброту; дід дуже щасливий, що хоч на старості років він має таку радість.