Мати нещодавно вийшла на пенсію. До цього все було чудово, але потім вона стала якоюсь нестерпною. Часто просити онука з ночівлею, а коли я його відправляю, мама б’є на сполох і відправляє сіна назад вже за годину. Коротше, у підлітковому віці і в юності мені дуже не вистачало уваги від мами. Вона завжди була в роботі, на мене їй було глибоко поч хати. Я і без неї справлялася з усіма тру днощами на своєму шляху. У мене тепер і своя дитина є, але тут мама вирішила заповнити всі прогалини. Її гіперопіка стала серйозною проблемою для мене в такому усвідомленому віці. Від цього мені некомфортно та навіть три вожно.
Мама, це, співуче, буде багатьом знайомим, почала вчити мене, як правильно варити супи, мити підлогу, як виховувати дитину і як одягатися. Я не знаю, з чого вона взяла, що мені це потрібно, але й подяки від мене чекати не потрібно, адже мене її поради даремно не потрібні. Останнім часом у мами з’явився новий тик: онук. Вона часто просити відправити його до бабусі з ночівлею: – Ми ж рідні душі, чудово ладнаємо один з одним. Ти ж знаєш, що зв’язок через покоління міцніший? – каже вона. А коли відправляю сіна, починається: – Він не вміє правильно тримати ложку; – на мою думку, у нього неправильний прикус, варто сходити до фахівця; – Він неправильно миє руки; – Ти знала, що син гризе нігті? – Він якось дивно ставити ноги, може, у нього плоскостопість?
Відправляю-цирк, відмовляюся – мама плаче, позбавляю її, мовляв, єдиної радості у житті. Днями я зібрав сіна і відправив його до бабусі на її, зазначу, прохання. Ми з чоловіком вже оббирали фільм на вечір, але рано раділи. Мама дзвонила щохвилини: то син прищепився з двірником-жа х, КО, со ром, то тримався за перила, то відмовлявся їсти суп “через мої сухі сніданку вранці”, то ще чого. Вночі, на щастя, дзвінків не було. А вранці 7-ма мама знову згадала про нас. Про блема в тому, що вона сама розбудила онука, а тепер сkаржитися, що він вере дує. Щоб ви знали, мій хлопчик любити спати до 10-ї. То був останній раз, коли син залишався на ніч у бабусі. А вона ще обра жається на мене… аб сурд. Скажіть, що я можу зробити у цій ситуації?