Чи знаєте ви, що таке “фарт”? Я завжди думав, що він в моєму житті присутнi. Закінчив з відзнакою школу, вступ до університету, отримав хорошу роботу. Квартира, машина, достаток. Любов в моєму житті теж не затримався. До нас на фірму влаштувалася працювати красуня Оксана. Для мене це була любов з першого погляду. Вже на третьому нашому побаченні я їй освідчився. Оксана відповіла мені взаємністю. Через кілька місяців ми зіграли весілля. Потекли наші щасливі дні.Ми дуже хотіли дітей, але після 6 років спроб нічого не вдавалося. Вирішили зробити процедуру ЕКО. Пройшли необхідні аналізи і стали чекати результатів.На роботі у мене видався складний період, я часто їздив у відрядження. Відкривали філія нашої компанії. Тому всіма справами в лікарні займалася Оксана. Сказала, що впорається з усім сама. Їй так навіть краще, тому що я занадто панікую. Так мене заспокоювала, напевно.Коли я повернувся з чергового відрядження, моя улюблена Оксана повідомила мені найщасливішу новина за останній час:
“Олег, ти станеш батьком”.
Я був на сьомому небі від щастя. Вагітність проходила добре. Я навіть був присутній на пологах. Першим взяв сина Романа на руки. З появою синочка життя заграла новими фарбами.Одного разу жовтневим вранці я прокинувся, і відчув, що нарешті виспався перший раз за останні три місяці після народження нашого Ромчика. Син часто плакав ночами і ми по черзі з Оксаною колисали його. Тому вранці обидва мали вигляд щасливих сонних батьків.Того ранку я був сповнений сил і гарного настрою, і раптом помітив записку на подушці.”Олег, прости, це не твій син. Не можу більше брехати, ти гідний кращого життя”, – таку записку залишила мені моя улюблена Оксана.Чесно кажучи, я спочатку не зрозумів, що відбувається, і перечитав написане тричі. Потім я озирнувся навколо і побачив, що ні речей дружини, ні речей сина в квартирі немає. Мене охопила паніка, і я вирішив з’ясувати, що ж відбувається і чому я нічого не знав і не помічав раніше.
Телефон дружини був поза зоною доступу. Я поїхав до тещі. Ольга Петрівна, як дізналася, що накоїла її дочка, мало не зомліла. Вона впустила мене в квартиру упевнитися, що вона одна і дочки з онуком у неї немає. Вона божилася, що нічого не знала. Я дуже засмутився, тому що більше не знав, де шукати дружину. Родичів у нас практично немає.
Від безвиході, я поїхав додому до свого рідного брата Тараса. Батьки наші загинули в аварії, ще коли ми були дітьми. Нас виховували дідусь з бабусею. Я старше Тараса на 6 років. Він поки неодружений, працює далекобійником. Тому рідко з ним бачимося.Мені треба було комусь виговоритися. Я подзвонив у двері. Тарас відчинив двері з таким виглядом, ніби чекав мене і жестом запросив увійти. Я відразу почув плач сина в кімнаті і все зрозумів. Першим моїм бажанням було вдарити Тараса, але я стримався.-Брат, як ти міг? Хто ти після цього? Морду тобі треба гарненько начистити!А він сказав:- Ні, все не так, як ти думаєш. Проходь, потрібно серйозно поговорити.
Оксана сиділа в кімнаті з сином на руках і плакала. Побачивши мене, вона прошепотіла:- Пробач … я хотіла як краще, але не можу з цим жити … Ти заслуговуєш чесної жінки. Я думала, що зможу. А на ділі, мені соромно дивитися тобі в очі.- Оксана, як ти могла? Я ж тобі вірив, як собі. Ти скажи, чого тобі не вистачало?- Хто-небудь мені пояснить, що відбувається?Я дивився то на дружину, то на брата, але обидва мовчали. Тарас простягнув мені якісь папери. Я став уважно читати. На Першому медичному бланку було моє ім’я, назви досліджень, які я проходив, коли ми з Оксаною готувалися стати батьками. У діагнозі говорилося, що я безплідний. Ця новина для мене була, як грім серед ясного неба.-Стоп. А як же Ромчик?- Нічого не питай, читай далі і все зрозумієш.Наступні папери були про те, що моїй Оксані було зроблено штучне запліднення, а донором чоловічого матеріалу був мій рідний брат Тарас. Тепер все дійсно було ясно. Тільки було неясно, чому Оксана вирішила покинути мене саме зараз?
-Коли Оксана дізналася про твоє діагнозі, то прийшла до мене. Вона не хотіла втрачати тебе, і не хотіла, щоб ти знав про свій безплідді. Ми вирішили піти на такий крок. Брат, я хотів як краще. Повір мені, я твоєї жінки не чіпав. Якщо ти зможеш пробачити нас і прийняти сина, то Оксана повернеться додому.- А якщо не зможу, ви будете жити разом?- Ні звичайно. У мене вже є наречена. Я вас скоро познайомити хотів. Я, звичайно, буду допомагати Оксані, як біологічний батько, але не більше того …Земля йшла з-під моїх ніг, я вийшов з квартири брата. Бродив по парку кілька годин. Все думав, як мені сприймати те, що сталося.Я повернувся.-Оксана, збирайся додому і забирай нашого сина. А ти Тарас, готуйся до свята, будеш хрещеним батьком …